Звернемо увагу на слова Спасителя котрий велить послідовнику Своєму узяти хреста "свого" - той котрий належить саме йому, і призначений звище для нього. Це потрібно зауважити для того, що зла воля норовлива в усьому, навіть у виборі хреста, на котрому їй повинно бути разіп’ятій. Не хочуть узяти той який даний Богом, а хочуть мати саморобний, у такому, а не в інакшому вигляді, що складається саме з таких, а не інших скорбот та полишень. Так наприклад, деякій людині вочевидь судилося страждати та очиститися подвигами життя сімейного та суспільного, а такий шукає для себе хрестів життя одинака-пустельника. До яких труднощів та небезпек доводить людей таке свавілля та норов, саме по собі не ганебне, але насправді шкідливе. А головна небезпека та, що таким чином дають місце свому свавіллю, коли воно перше повинно підлягати осуду та смерті на хресті. Ні возлюблена у Христі душа, якщо ти дійсно відріклась самої себе та вирішила йти за Господом своїм на Голгофу; то ти вже не будеш перебирати хрестами, полишиш вигадувати їх по своєму, а візмеш саме той, котрий давно готовий для тебе. Так- він давно готовий! Тому як хрест є необхідність для кожного: то Провидіння Боже роспоряджає нашим життям так, що для кожного є свій хрест, своя міра скорбот, спокус, хвороб. Саме цей хрест є діючий і животворящий; бо він влаштований не людиною, а самим Богом. І тому кто наважився йти за Господом та взяти хрест , повинен знайти саме свій хрест, а не брати чужого, який собі не належить, щоб за своє свавілля не впасти під його тяжістю.