«Слава і хвала на землі народженому  і обожившому

                                                                    земнородних єство, Христу Богу нашому!»

                                                                                                   (Сідальний по 1-й кафизмі)

 

І знову Православна Церква оспівує дивну і славну подію, яка змушує  щоразу наново радісно трепетати віруючі людські серця. «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2, 14), – лунає ангельська пісня в небесах. Ми чуємо, дорогі брати і сестри, священні слова Ангела Господнього: «Не бійтеся; я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Котрий є Христос Господь» (Лк. 2, 10-11).

Виповнилося старозаповітне пророцтво про те, що «народ, який в темряві ходить, світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерті, світло засяє над ними» (Іс. 9, 2). До приходу в світ Спасителя людство перебувало в рабстві гріха і диявола. І це рабство породжувало страх перед лицем смерті. З невимовної милості вседосконалий Бог, Який не має потреби ні в чому, сходить з престолу Свого Царства і приходить на землю, щоб ми «стали учасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю» (2 Пет. 1, 4). Але для Предвічного Немовляти не знаходиться навіть місця в людських оселях. Небагатьма був упізнаний і зустрінутий очікуваний Месія. Та незважаючи на всю невдячність творіння своєму Творцеві, Божественне Світло осяяло всесвіт і розігнало язичницький морок від знеможеного в моральному занепаді людства.

У тиші Віфлеємської печери – у вигляді безпорадного немовляти, що лежить в яслах, Христос показує нам приклад безмежної любові і смирення. Господь у всій повноті відкриває Себе людям і робить нас «рабами праведності» (Рим. 6, 18). «А нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, плід ваш є святість, а кінець – життя вічне» (Рим. 6, 22). Різдвом Христовим природа людини вознесена на небувалу висоту. Ми вже «не чужі і не пришельці, а співгромадяни святим і свої Богові» (Еф. 2, 19).

Біля ясел Богонемовляти Христа об'єдналися і царі, і прості пастухи. І це не що інше, як глибокий символ великого загального єднання під покровом Церкви Христової, де «нема іудея, ні язичника; нема раба, ні вільного; нема чоловічої статі, ні жіночої: бо всі ви одно в Христі Ісусі» (Гал. 3, 28). Між нами повинні бути мир, любов і єдність – це непорушний закон Христовий. Але ми живемо в той час, про який Спаситель сказав: «І через збільшення беззаконня, у багатьох охолоне любов» (Мф.24, 12). Не всяка вічно жива душа тягнеться до преобразуючого Сонця – Христа Бога нашого. Святий апостол Іоанн Богослов, нагадуючи християнам Божественний Закон, пише: «А заповідь Його та, щоб ми вірували в ім'я Сина Його Ісуса Христа і любили один одного, як Він заповів нам» (1 Ін. 3, 23). Та до цих пір, через понад дві тисячі років, не всі впізнають Господа в своєму ближньому і приймають Його мир. Євангельські принципи любові і співчуття, довіри і взаємної поваги часто не уживаються в розпалених умах і не є основою людських взаємовідносин.

«Боротьба між Тим, Хто приніс небесний мир на землю і співправителями темряви віку цього, духами злоби піднебесними (Еф. 6, 12), що почалася в Віфлеємі, ведеться без перерви і зі зростаючою силою. Вона відбувається у всьому світі, в кожному місці. Вона ділить людство, вона розділяє людей, бувших один одному близькими, вона відбувається всередині кожної людини, поки в ній остаточно не переможе добро чи зло», – зауважує святитель Іоанн Шанхайський. Як часто, не маючи в собі опори, ми падаємо під гнітом власних бажань і амбіцій. Роз'єднаність, роздвоєння в своїх прагненнях, завзятий опір Заповідям Божим – ось причина втрати внутрішнього миру, миру в суспільстві і державі. Усі світові потрясіння, терористичні акти, страшне кровопролиття, військові дії в нашій країні, ненависть і злоба, політичні чвари і нестабільність – все це піде, якщо всі ми через виконання заповіді любові наблизимося до Христа для духовного оновлення. Тільки тоді запанує мир, а нещасливе і зневірене життя стане наповненим радістю і блаженством. «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше» (Ін. 14, 27).

Возлюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати і сестри! Сердечно вітаю всіх вас з великим і радісним святом Різдва Христового і Новоліттям! «Бог Кріпкий, Володар, Начальник світу, Отець майбутнього віку» (Іс.9,6), Переможець гріха, Спаситель грішників, що каються, Помічник струджених і обтяжених нехай пошле всім нам благословення, і мир Свій вселить у наші серця! Дякуючи Богу за Його великі милості в минулому році, від щирого серця бажаю нашій Херсонщині і всьому народу України, щоб світло Різдва Христового незмінно осіняло нас і наставляло до творення благих діл!

 
ІОАНН,
МИТРОПОЛИТ ХЕРСОНСЬКИЙ І ТАВРІЙСЬКИЙ
 

Різдво Христове

2017/2018 р.

м. Херсон

 

 

                                               «Слава и хвала на земли рожденному  и обожившему

                                                        земнородных существо, Христу Богу нашему!»

                                                                                                (Седален по 1-й кафизме)

 

И вновь Православная Церковь воспевает дивное и преславное событие, всегда заставляющее всякий раз наново трепетать верующие человеческие сердца. «Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение!» (Лк. 2, 14), – звучит ангельская песнь в небесах. Священные слова Ангела Господня слышим мы, дорогие братья и сестры: «Не бойтесь; я возвещаю вам радость великую, которая будет всем людям: ибо ныне родился вам в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь» (Лк. 2, 10-11).

Исполнилось ветхозаветное пророчество о том, что «народ, сидящий во тьме, увидел свет великий, и сидящим в стране и тени смертной воссиял свет» (Ис. 9, 2). До прихода в мир Спасителя человечество пребывало в рабстве греху и диаволу. И это рабство рождало страх перед лицом смерти. По неизреченной Своей милости всесовершенный Бог, не имеющий недостатка ни в чем,  снисходит с престола Своего Царствия и приходит на землю, чтобы мы «сделались причастниками Божескаго естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью» (2 Пет. 1, 4). Но для Предвечного Младенца не находится даже места в человеческих жилищах. Немногими был узнан и приветствован ожидаемый Мессия. Но несмотря на всю неблагодарность творения своему Творцу, Божественный Свет озарил вселенную и разогнал языческий мрак от изнывающего в нравственном упадке человечества.

В тишине Вифлеемской пещеры – в виде беспомощного младенца, лежащего в яслях, Христос показывает нам пример безграничной любви и смирения. Господь во всей полноте открывает Себя людям и соделывает нас «рабами праведности» (Рим. 6, 18). «Ныне, когда вы освободились от греха и стали рабами Богу, плод ваш есть святость, а конец – жизнь вечная» (Рим. 6, 22). Рождеством Христовым природа человека вознесена на небывалую высоту. Мы уже «не чужие и не пришельцы, но сограждане святым и свои Богу» (Еф. 2, 19).

У яслей Богомладенца Христа объединились и цари, и простые пастухи. И это не что иное, как глубокий символ великого всеобщего единения под сенью Церкви Христовой, где «нет иудея, ни язычника; нет раба, ни свободного; нет мужеского пола ни, женского: ибо все вы едино во Христе Иисусе» (Гал. 3, 28). Между нами должны быть мир, любовь и единство – это непреложный закон Христов. Но мы живем в то время, о котором Спаситель сказал: «И по причине умножения беззакония во многих охладеет любовь» (Мф.24, 12). Не всякая вечно живая душа тянется к преобразующему Солнцу – Христу Богу нашему. Святой апостол Иоанн Богослов, напоминая христианам Божественный Закон, пишет: «А заповедь Его та, чтобы мы веровали во имя Сына Его Иисуса Христа и любили друг друга, как Он заповедал нам» (1 Ин. 3, 23). Но до сих пор, спустя более двух тысяч лет, не многие узнают Господа в своем ближнем и принимают Его мир. Евангельские принципы любви и сострадания, доверия и взаимного уважения зачастую не уживаются в разгоряченных умах и не являются основой человеческих взаимоотношений.

«Борьба между Принесшим небесный мир на землю и миродержателями тьмы века сего, духами злобы поднебесными (Еф. 6, 12), начавшаяся в Вифлееме, ведется без перерыва и с возрастающей силой. Она происходит во всем мире, в каждом месте. Она делит человечество, она разделяет людей, бывших друг другу близкими, она происходит внутри каждого человека, пока в нем окончательно не победит добро или зло», – замечает святитель Иоанн Шанхайский. Как часто, не имея внутри себя опоры, мы падаем под гнётом собственных желаний и амбиций. Разобщенность, раздвоение в своих устремлениях, упорное противление Заповедям Божиим – вот причина потери внутреннего мира, мира в обществе и государстве. Все мировые потрясения, террористические акты, страшное кровопролитие, военные действия в нашей стране, ненависть и злоба, политические распри и нестабильность – всё уйдет, если все мы через исполнение заповеди любви приблизимся ко Христу для духовного обновления. Только тогда воцарится мир, а несчастная и унылая жизнь станет наполненной блаженством и радостью. «Мир Мой оставляю вам, мир Мой даю вам. Да не устрашается сердце ваше» (Ин. 14, 27).

Возлюбленные о Господе всечестные отцы, дорогие братья и сестры! Сердечно поздравляю всех вас с великим и радостным праздником Рождества Христова и Новолетием! «Бог Крепок, Властитель, Начальник мира, Отец будущего века» (Ис.9,6), Победитель греха, Спаситель кающихся грешников, Помощник труждающихся и обремененных да ниспошлёт всем нам благословение, и мир вселит в сердца наши! Благодаря Господа за Его великие милости в прошедшем году, от всей души желаю нашей Херсонщине и всему народу Украины, чтобы свет Рождества неизменно знаменовался на нас и наставлял к совершению благих дел!

 

 

Рождество Христово

2017/2018 г.

г. Херсон