Учень Іоанна Хрестителя в майбутньому - апостол, в числі перших дізнався від учителя що: "Ось Агнець Божий", вказуючи на Христа Спасителя. Цим самим він перепоручив своїх улюблених двох учнів - Спасителю.

 Вони послухавши вчителя, попрямували за Христом, і Господь помітивши їх запитав: Що вам потрібно?, вони відповіли: Вчителю де живеш?, Господь відповів: Ідіть - подивіться. 
 Звісно після Іоанна Хрестителя котрий ніс свої подвиги в пустелі, вони ймовірно чекали побачити приблизно тіж умови. Але вони побачили домівку напевно таку як і у звичайних людей. Син теслі їм приділив увагу в день той як повіствує Святе письмо - до часу десятого; у нашому вимірі біля четвертої години за полудень. Почувши незбагненні для них речі, один із учнїв - Андрїй, йде до свого брата Симона, і немало вмовляе його прийти та подивитися: Ми знайшли Мессію, що значить - Христа.
 Опісля багатоьх років вже Апостол Андрій, проповідував слово язичникам. Древні історики називали краї Скіфів: Земля вїчного мороку і темряви, напевно з-за прохолодного та дощового клімату того часу, що не скажеш тепер.
 ...Човен долаючи течію ріки повільно плив. Очі Апостола споглядали великий та ревучій Дніпро, береги, схили та кручі. Напевно у той час це була досить дика мусцевість з таким же населенням, але навіть за таких умов Апостол Андрій, через перекладача спілкувася з місцевими жителями, доносив до їх серця Благу Звістку.
 Коли ми читаємо Евангеліе , у нашому випадку про Апостола Андрія, то для більшості він далека в часі історична постать. Але коли стоїш на схилах Дніпра, то дуже живо виникає картина тих часів коли долаючі великі перешкоди та небезпеку для свого життя та життя своїх супутників; ці Божі люди принесли Світло Христового Учення:" людям котрі сидять в пітьмі та тіні смертній".